нарисовість
НАРИСО́ВІСТЬ, вості, ж.
Абстр. ім. до на́рисо́вий.
В наступних оповіданнях “Цілюща вода” та “Черешні цвітуть” О. Гончар прагне позбутись нарисовості і створити художні образи через побудову сюжету за принципом “новела в новелі” (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)