нарисовість
НАРИСО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до на́рисо́вий.
В наступних оповіданнях "Цілюща вода" та "Черешні цвітуть" О. Гончар прагне позбутись нарисовості і створити художні образи через побудову сюжету за принципом "новела в новелі" (Рад. літ-во, 3, 1957, 23).
Словник української мови (СУМ-11)