народження
НАРО́ДЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. народи́ти, наро́джувати і народи́тися, наро́джуватися.
Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженню втратила матір (І. Франко);
Ще на верхів'ях біліли сніги.., а навкруги в усьому відчувалося народження нової сили, яка незабаром мала заполонити собою все (В. Петльований);
Виникнення планет – це не якась уткальна подія, а швидше за все – частина процесу народження зірки (з наук.-попул. літ.);
// Час появи на світ.
З самого свого народження Катя жила в квартирі, де поруч з їхньою кімнатою була кімната Варвари Іванівни (Н. Забіла).
2. Рік, день, число, коли хто-небудь народився або що-небудь виникло, з'явилося.
Раптом Андрій Шовкопляс згадав: це ж сьогодні день його народження – двадцять дев'яте березня! Як міг він забути цю дату? (В. Петльований).
День наро́дження (роди́н) див. день.
◇ (1) Дру́ге наро́дження – відродження, відновлення популярності, слави і т. ін. кого-, чого-небудь.
Творчість Беранже зазнала свого другого народження завдяки перекладам українських літераторів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)