народовець
НАРОДО́ВЕЦЬ, вця, ч., іст.
Учасник політичного руху української буржуазно-ліберальної інтелігенції Галичини (виник у 60-х роках XIX ст.), що обстоював інтереси буржуазії та уніатського духівництва.
Радикали підтримували свого оратора, а народовці всіляко намагалися збити його з пантелику (М. Олійник);
Особливо важливо опрацювати архіви Австрії .. Там є чудові справи М. Павлика, І. Франка та інших радикалів, народовців (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)