наростати

НАРОСТА́ТИ, а́є, недок., НАРОСТИ́, те́; мин. ч. нарі́с, наросла́, ло́; док.

1. Виростати, з'являтися на поверхні чого-небудь.

– Добре було б прикупити роменських овець. На них шерсть хоч і груба, зате швидко наростає м'ясо (Григорій Тютюнник);

На кінських гривах наростав дивовижними китицями іній (Н. Рибак);

Його ліва рука .. була тяжко обпечена. Шкіра наросла шкарубкими рубцями (М. Руденко).

2. Виростати в якій-небудь кількості.

Зараз саме час підкопати ґрунт, позбивати бур'ян, що наріс попід деревами, але йому нема коли навіть за лопату взятися (М. Чабанівський);

// безос., чого.

По тих купах наросло всякого бур'яну, трави, моху... (Панас Мирний).

3. перен. Збільшувати об'єм, кількість, силу вияву і т. ін.

Хвиля все наростала й наростала. Вона вже сягала у височінь п'ятиповерхового будинку (В. Кучер);

Неподалеку щось ліниво обізвалось, потім той звук почав наростати, поширюватись (Ю. Збанацький);

Чим далі відходила [Тася] від афіші, тим більше наростали в її душі хвилювання й цікавість (Л. Дмитерко).

4. Нагромаджуватися в якій-небудь кількості (про проценти, гроші і т. ін.).

– Час би дещо і в банк покласти, щоб проценти наростали для дочки... (І. Нечуй-Левицький).

◇ (1) Скорі́ш на доло́ні воло́сся наросте́ (д) див. воло́сся.

Значення в інших словниках

1. наростати — нароста́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наростати — (на чому) виростати, (навкруг) обростати, (- траву — ще) поростати; (- темпи) п. нарощуватися, зростати; (- відсотки) рости, нагромаджуватися: п-к -АЮЧИЙ, нарощуваний, щораз більший <�дужчий, вищий>, нестримний, обвальний.  Словник синонімів Караванського
3. наростати — -ає, недок., нарости, -те; мин. ч. наріс, наросла, наросло; док. 1》 Виростати, з'являтися на поверхні чого-небудь. 2》 Виростати в якій-небудь кількості. || безос. 3》 перен. Збільшувати свій об'єм, свою кількість, силу вияву і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наростати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (доходити вищого ступеня вияву), ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ, ПІДСИ́ЛЮВАТИСЯ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯ, СИЛЬНІ́ШАТИ, ПРОГРЕСУВА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
5. наростати — Нароста́ти, -та́ю, -та́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. наростати — НАРОСТА́ТИ, а́є, недок., НАРОСТИ́, те́; мин. ч. нарі́с, наросла́, ло́; док. 1. Виростати, з’являтися на поверхні чого-небудь. — Добре було б прикупити роменських овець. На них шерсть хоч і груба, зате швидко наростає м’ясо (Тют.  Словник української мови в 11 томах
7. наростати — Нароста́ти, -та́ю, -єш сов. в. нарости, -ту, -те́ш, гл. Наростать, нарости. Стрижи пана, як вівцю, — на йому шерсть наросте. Ном. № 1234. сало наростає. Отлагается жиръ.  Словник української мови Грінченка