наростати —
-ає, недок., нарости, -те; мин. ч. наріс, наросла, наросло; док. 1》 Виростати, з'являтися на поверхні чого-небудь. 2》 Виростати в якій-небудь кількості. || безос. 3》 перен. Збільшувати свій об'єм, свою кількість, силу вияву і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наростати —
НАРОСТА́ТИ, а́є, недок., НАРОСТИ́, те́; мин. ч. нарі́с, наросла́, ло́; док. 1. Виростати, з'являтися на поверхні чого-небудь. – Добре було б прикупити роменських овець.
Словник української мови у 20 томах
наростати —
ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (доходити вищого ступеня вияву), ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ, ПІДСИ́ЛЮВАТИСЯ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯ, СИЛЬНІ́ШАТИ, ПРОГРЕСУВА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал. — Док.
Словник синонімів української мови
наростати —
Нароста́ти, -та́ю, -та́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
наростати —
НАРОСТА́ТИ, а́є, недок., НАРОСТИ́, те́; мин. ч. нарі́с, наросла́, ло́; док. 1. Виростати, з’являтися на поверхні чого-небудь. — Добре було б прикупити роменських овець. На них шерсть хоч і груба, зате швидко наростає м’ясо (Тют.
Словник української мови в 11 томах
наростати —
Нароста́ти, -та́ю, -єш сов. в. нарости, -ту, -те́ш, гл. Наростать, нарости. Стрижи пана, як вівцю, — на йому шерсть наросте. Ном. № 1234. сало наростає. Отлагается жиръ.
Словник української мови Грінченка