наростень
НА́РОСТЕНЬ, сня, ч.
Те саме, що на́ріст.
В селі тихо-тихо, тільки іноді сколихнеться тінь молодого деревця та між гіллям, розсипаючись, зашерехтить наростень паморозі (М. Стельмах);
* У порівн. На худому сірому обличчі .. буряковий ніс здіймався, мов потворний наростень (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)