наростень

НА́РОСТЕНЬ, сня, ч. Те саме, що на́ріст.

В селі тихо-тихо, тільки іноді сколихнеться тінь молодого деревця та між гіллям, розсипаючись, зашерехтить наростень паморозі (Стельмах, І, 1962, 141);

*У порівн. На худому сірому обличчі.. буряковий ніс здіймався, мов потворний наростень (Цюпа, Назустріч.., 1958, 333).

Значення в інших словниках

1. наростень — на́ростень іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. наростень — -сня, ч. Те саме, що наріст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наростень — НА́РОСТЕНЬ, сня, ч. Те саме, що на́ріст. В селі тихо-тихо, тільки іноді сколихнеться тінь молодого деревця та між гіллям, розсипаючись, зашерехтить наростень паморозі (М. Стельмах); * У порівн. На худому сірому обличчі .. буряковий ніс здіймався, мов потворний наростень (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
4. наростень — НА́РІСТ (пухлина, ненормальне потовщення якої-небудь частини організму людини, тварини, рослини), НА́РОСТЕНЬ, НАПЛИ́В (на стовбурі, коріннях, гілках дерева). По неділях до батька сходяться гості ..У них руда та чорна щетина на обличчях, великі руки в мозолях, наростах та виразках (Т. Масенко).  Словник синонімів української мови
5. наростень — На́ростень, -росня; -росні, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. наростень — Наростень, -тня м. 1) Наростъ. Звенигор. у. Вас. 157. 2) Мозоль. Наростня просто не можна зрізати, а треба перше роспарити, до він і вилізе. Подольск. г.  Словник української мови Грінченка