нарядність

НАРЯ́ДНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. наря́дний¹.

Стали казати, що тою своєю люб'язністю та нарядністю граф уже віддавна до неї примилитися намагався (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. нарядність — наря́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. нарядність — -ності, ж. Властивість за знач. нарядний I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарядність — НАРЯ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. наря́дний¹. Для більшої нарядності одягу тканину збагачували барвистим орнаментом (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 14).  Словник української мови в 11 томах