Словник української мови у 20 томах

наріпитися

НАРІ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. нарі́пляться; док., на кого, діал.

Накинутися.

Колишній майор наріпився на Михайла: чому той терпить блюзнірство француза? (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. наріпитися — нарі́питися дієслово доконаного виду накинутися діал.  Орфографічний словник української мови
  2. наріпитися — -плюся, -пишся; мн. наріпляться; док., діал. Накинутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наріпитися — НАРІ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. нарі́пляться; док., діал. Накинутися. Колишній майор наріпився на Михайла: чому той терпить блюзнірство француза? (Загреб., Європа 45, 1959, 244).  Словник української мови в 11 томах