населяти

НАСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., що.

1. Займати якусь місцевість, приміщення і т. ін. поселеннями, жителями; заселяти.

2. тільки недок. Жити на якійсь території; займати.

Сказали дітям своїм: “Ідіть, діти, живіть на цій важкій землі, будуйте поселення, привчайте диких звірів до праці, населяйте дикі краї. І дружіть із земними племенами (О. Бердник);

Слов'яни серед інших індоєвропейських народів з своєю мовою .. споконвіку населяли значну територію Середньої і Східної Європи (з наук. літ.);

Кіммерійці населяли межиріччя Дону й Дністра аж до 7 ст. до н. е (з наук.-попул. літ.);

// перен. Наповнювати собою що-небудь.

Чимало прісноводних видів зустрічаються у водосховищах Дніпровського каскаду. Деякі види бокоплавів населяють підземні води (з наук. літ.);

Водорості населяють найрізноманітніші водойми: від невеликих калюж до необсяжних акваторій Світового океану (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. населяти — населя́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. населяти — -яю, -яєш, недок., населити, -селю, -селиш, док., перех. 1》 Займати поселеннями, жителями якусь місцевість, приміщення і т. ін.; заселяти. 2》 тільки недок. Жити на якійсь території. || перен. Наповнювати собою що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. населяти — Заселювати, заселити, позаселювати, обсолювати, обселити, пообселювати, оселювати, оселити, пооселювати, поселювати, поселити, усолювати, уселити, залюднювати, залюднити, позалюднювати, налюднювати, налюднити, поналюднювати, олюднювати, олюднити...  Словник чужослів Павло Штепа
4. населяти — ЖИ́ТИ (бути жителем якоїсь країни, місцевості, будинку), ПРОЖИВА́ТИ, ПРОБУВА́ТИ рідше, ПОЖИВА́ТИ розм., СИДІ́ТИ розм.; НАСЕЛЯ́ТИ (про велику кількість людей на якійсь території); МЕ́ШКАТИ (перев. у певному приміщенні).  Словник синонімів української мови
5. населяти — Населя́ти, -ля́ю, -ля́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. населяти — НАСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех. 1. Займати поселеннями, жителями якусь місцевість, приміщення і т. ін.; заселяти. 2. тільки недок. Жити на якійсь території.  Словник української мови в 11 томах