наскрізь
НА́СКРІЗЬ, присл.
1. Через всю внутрішню частину чого-небудь.
Вона змарніла за цей час. Бліде обличчя ще побілішало, здавалося, аж світилося наскрізь під чорним волоссям (Б. Грінченко);
Куля пройшла наскрізь, понад верхівками легенів (В. Гжицький);
// З кінця в кінець, через усю відстань чого-небудь.
Гаряче проміння [сонця] вдарило в бік гори, розсипало золото по зеленому косогорі, пронизало сад наскрізь золотими нитками (І. Нечуй-Левицький);
З широкого забрукованого тракту, що наскрізь проходить через село Моринці, ми завернули у вузеньку вуличку (І. Волошин).
2. перен. Великою мірою; дуже сильно.
Огненне слово його [Шевченка] наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того (Панас Мирний);
Кожен був увесь наскрізь пройнятий тривогою (А. Головко);
Страх наскрізь проймає її: здогадується, на що натякає чоловік (М. Стельмах).
3. перен., розм. Повністю, цілком.
Наскрізь гуманний, чоловічний – Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто “в поті чола” добуває хліб не тільки собі, але й другим, тим, що самі не роблять (М. Коцюбинський);
Визвольний рух проти шляхетської Польщі на українських землях Правобережжя і Галичини у XVII ст. мав наскрізь соціальний характер і був спрямований проти кріпосницького закабалення трудового народу польськими магнатами (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)