наскіс

НА́СКІС, присл.

Те саме, що на́вскі́с.

Лиш пігнав [погнав] [Дмитро] у шаленій радості! Пігнав, як олень, розбираючи весінньою кригою затягнені калюжі, пересікаючи поля з озиминою наскіс, видираючися на пригорбки, скакучи через межі (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. наскіс — присл., діал. Те саме, що навскіс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. наскіс — На́скіс, на́вскіс(ь), присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)