наслинений
НАСЛИ́НЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до насли́нити.
Майстер навіть лягав і аж припадав вухом до землі, .. високо вгору підносив наслинений палець: куди йде рух повітря (Ю. Яновський);
У Ягнича там [у майстерні] кожна річ знає своє місце, запасні полотна лежать на полицях, акуратно згорнуті.., на кожній парусині бирочка з наслиненим написом (О. Гончар);
Були [цифри] кривими, не закругленими, такими, що їх легко виправити: дев'ять на два чи навпаки. Він даремно слинив олівця, бо рідко вдавався до нього, наслиненого (Б. Харчук);
У час спочинку я сидів коло мурашника з наслиненим прутиком (М. Дочинець).
Словник української мови (СУМ-20)