наслинений
НАСЛИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до насли́нити.
Майстер навіть лягав і аж припадав вухом до землі.. високо вгору підносив наслинений палець: куди йде рух повітря (Ю. Янов., Мир, 1956, 102).
Словник української мови (СУМ-11)НАСЛИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до насли́нити.
Майстер навіть лягав і аж припадав вухом до землі.. високо вгору підносив наслинений палець: куди йде рух повітря (Ю. Янов., Мир, 1956, 102).
Словник української мови (СУМ-11)