насмоктувати
НАСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок. НАСМОКТА́ТИ, мокчу́, мо́кчеш, док., що.
Смокчучи, нагнітати або витягувати що-небудь.
Без нього [газгольдера] не можна під тиском насмоктувати кисень у балони (М. Трублаїні);
Баржа незрушно стоїть на чималій відстані від берега – насмоктує для будов чорний пісок з морського дна (О. Гончар);
І вітер той, що марно нам свистів, Розсердизся і насмоктав із моря Задушливих туманів (Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра);
// безос.
– Захолов мотор, – заклопотано сказав Славко, присідаючи навпочіпки. – Або бензину багато насмоктало... (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)