наснажувати
НАСНА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСНА́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що і без прям. дод.
Викликати у кого-небудь духовне піднесення, творчий запал; спонукати, будити, кликати когось до чого-небудь.
Ця історична перемога [розгром німців під Москвою] наснажила всіх (М. Шеремет);
Калейдоскоп найнесподіваніших метаморфоз дивним чином наснажував фантазію (Олекса Ізарський);
Поєднання цих барв – синє і жовте на чорному тлі – йому дуже подобалося, збуджувало, бентежило, наснажувало (В. Кожелянко);
Знайомство з західним мистецтвом, котре би мало вражати й пригнічувати, не так пригнічувало, як наснажувало (С. Жадан);
// чим. Наповнювати, насичувати чим-небудь.
Большаков вирішив наснажити нас .. духовною їжею (Б. Антоненко-Давидович);
Нам на сьогодні забракло творчої пристрасті, яка наснажила б наші твори високим натхненням, гнівом, закликом або громом слави (О. Довженко);
Листи підбадьорювали її, наснажували новою силою, і дівчина ще з більшою енергією бралась до діла (Д. Ткач);
Я хочу вдосталь наснажити легені озоном, якого так бракує там, під водою (В. Логвиненко);
Гармонійною лірою називав Всесвіт Піфагор, лірою, котра насолоджує та наснажує музикою (В. Єшкілєв).
Словник української мови (СУМ-20)