наснажуватися

НАСНА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАСНА́ЖИТИСЯ, жусь, жишся, док., чим. і без прям. дод.

1. Задовольняти свою потребу в їжі; наїдатися вдосталь, досхочу.

Одна зустріч, і ніби поповнів, наснажився хлопець. Ось що таке, дівчата, кохання, ось що це за цілющий бальзам... (О. Гончар);

// перен. Відчувати від чого-небудь духовне піднесення, творчий запал.

В їхніх [найкрасивіших дівчат і хлопчиків] гарячих тілах струменить та незборима воскресаюча міць, котрою наснажувався Орфей (В. Єшкілєв);

– Для тих, хто починає в нас працювати над матеріалами, це дає наснагу. – Тоді вважайте, що я вже наснажився (П. Загребельний).

2. перен. Наповнюватися, насичуватися чим-небудь.

Політична атмосфера наснажувалась воєнними грозами (І. Пільгук);

Мова Т. Шевченка наснажилась багатющою лексикою, а його художнє мислення пройнялося музичною образністю (з наук.-попул. літ.).