наспів
НА́СПІВ, у, ч.
Те саме, що мело́дія 2.
Яшко аж зупинився і жадібно прислухався. Та слів не міг розібрати. А наспів схопив (А. Головко);
Смолоскипи гойдалися, пританцьовуючи в ритм наспіву чоловіків (В. Малик);
Артем Синько уперше за останні два десятки років співав .. Густий, протяжний наспів плив над вечірньою рікою (В. Дрозд);
* Образно. Не спалося мені .. Може, тому, що десь тужив сумний наспів (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)