наспіваний
НАСПІ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наспіва́ти¹.
Днів майбутніх рясноколосся, Наспіване нам ще вустами матусь, Щоб людям легше туди ішлося, – Серцем своїм простелюсь! (В. Бичко);
Не богом вона [справедливість] дана, не в колисці наспівана (Ю. Мушкетик);
// наспі́вано, безос. пред.
– Ой не хочу чаю, мамо рідна, Не розрадить серця патефон; Не наспівано пластинку, видно. Про дівочий, про щасливий сон (М. Шеремет);
Нарешті в моєму житті відбувалося те найважливіше ВПЕРШЕ, про яке стільки написано, наспівано, наплакано (Н. Сняданко).
Словник української мови (СУМ-20)