наспіваний
НАСПІ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наспіва́ти¹.
Днів майбутніх рясноколосся, Наспіване нам ще вустами матусь, Щоб людям легше туди ішлося, – Серцем своїм простелюсь! (В. Бичко);
Не богом вона [справедливість] дана, не в колисці наспівана (Ю. Мушкетик);
// наспі́вано, безос. пред.
– Ой не хочу чаю, мамо рідна, Не розрадить серця патефон; Не наспівано пластинку, видно. Про дівочий, про щасливий сон (М. Шеремет);
Нарешті в моєму житті відбувалося те найважливіше ВПЕРШЕ, про яке стільки написано, наспівано, наплакано (Н. Сняданко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наспіваний — наспі́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наспіваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наспівати II. || наспівано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наспіваний — НАСПІ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наспіва́ти². Днів майбутніх рясноколосся. Наспіване нам ще вустами матусь, Щоб людям легше туди ішлося, — Серцем своїм простелюсь! (Бичко, Простота, 1963, 28); // наспівано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах