наспівати

НАСПІВА́ТИ¹ див. наспі́вувати.

НАСПІВА́ТИ², а́є, недок., НАСПІ́ТИ, і́є і діал. НАСПІ́НУТИ, не, док.

Ставати стиглим (про плоди, злаки і т. ін.); достигати, дозрівати.

– Незабаром наспіють і ягідки про тебе – наїшся вволю (Л. Яновська);

Дайте нам тільки випас! Хай трава наросте, наспіє соковита паша (К. Гордієнко);

Останній нічний метелик .. ховавсь під листком очерету; наспівали суниці (Є. Пашковський);

// чого. Настигати, назрівати у великій кількості.

Буває, так наспіє полуниць, що жінкам неправка з ними, тоді оголошується загальна мообілізація (О. Гончар).

НАСПІВА́ТИ³, а́ю, а́єш, недок., НАСПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Надходити, наближатися, наставати, наступати (про час, пору і т. ін.).

Вже час наспівав, і здібний син Сулеймана, Мустафа .. дозрівав... (О. Назарук);

Ганна брала лопату й копала годину чи дві, доки наспівав час бігти до телят Була весна, і саме наспіли релігійні свята (Ю. Яновський);

З початку третього [місяця] наспів і кінець справі про пересельську землю. Постанову громадську скасовано, землю зовсім забрано від Дениса (Б. Грінченко);

Була весна, і саме наспіли релігійні свята (О. Донченко).

2. розм. Надходити, прибувати куди-небудь, з'являтися десь (перев. своєчасно, в потрібний момент).

Мати пересвідчилася, що від родичів померлого не наспіває поміч для неї (О. Кобилянська);

З першими водами стали наспівати у Київ дружини всуміш із човнами купців (Юліан Опільський);

А з вулиці, захекавшись, уже наспівали троє озброєних гвинтівками (А. Кокотюха);

Доки наспіла допомога, пароплав переможно різав, запінені вали і йшов сміливо напроти ворога (Мирослав Ірчан);

На щастя, наспів наш шофер і допоміг мені витурити хулігана за ворота (Я. Гримайло);

Молодший повільно пішов уперед, боячись сам підійти до лося перше, ніж наспіє брат (Є. Гуцало);

Вже і Євтухова родина підбігла, і Коропи, і хрещена мати Параски. Благали, кричали баби. Наспіли і сільські люди (Ю. Логвин);

// Доходити до кого-небудь, поширюватися (про чутки, відомості і т. ін.).

Оце добре, що Ваша записка наспіла до мене під неділю (Панас Мирний);

Наспіла третя звістка, що козаки погромили і взяли у бранці все військо коронного гетьмана під Корсунем (А. Кащенко);

[Жірондист:] Ти ж добре тямив, чим ся тюрма скінчиться? [Монтаньяр:] Вже ж я тямив, .. бо вирок міг наспіти кожен день (Леся Українка);

Скоро наспіла вість про Корсунщину, шляхта почала пакуватись на вози з жінками та дітьми (М. Грушевський);

Тяжка й незабутня була це хвилина, коли до них наспіла вістка, що їх син вже одружився (О. Кобилянська);

Через дві години до замку наспіває телеграфічне сповіщення: недалеко від Гамбурга в лісі знайдено розбитий аероплан (В. Винниченко);

// З'являтися, виникати.

– Отож, діду, наспіла потреба вже й вам поставити нову хату: ось-ось ожените сина, то ніяк буде й молоду на посаг завести, – мовив Назар (Л. Яновська);

Потім наспіла доповідь про взаємовідносини філософії і природничих наук (Ірина Вільде).

3. кого, що. Те саме, що доганя́ти¹ 1.

– Треба бігти, – сказав Сивоок, – і якомога швидше. Щоб не наспіли вони нас у темнощах (П. Загребельний);

Могутня голова мертвіла, Останній день її наспів (М. Терещенко, пер. з тв. О. Пушкіна);

// за ким. Поспівати.

– Пробігли попри мене насамперед парубки, далі дівчата, потім чоловіки, .. та він [Онопрій] на самім заді лишився, не може бідолаха за другими наспіти (І. Франко).