наспівати

НАСПІВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАСПІ́ТИ, і́ю, і́єш і діал. НАСПІ́НУТИ, ну, неш, док.

1. неперех. Ставати спілим, достиглим (про плоди, злаки і т. ін.).

Полуниці вже наспіли (Сл. Гр.);

Оце наспінуть полуниці. Насуне миру — повен ліс… За тим наспінуть — терен, груші (Манж., Тв., 1955, 123).

2. неперех. Надходити, наближатися, розпочинатися, наступати (про час, пору і т. ін.).

Ганна брала лопату й копала годину чи дві, доки наспівав час бігти до телят (Ю. Янов., Мир, 1956, 33);

Була весна, і саме наспіли релігійні свята (Донч., VI, 1957, 610).

3. неперех., розм. Приходити, прибувати куди-небудь, з’являтися десь (перев. своєчасно, в потрібний момент).

З першими водами стали наспівати у Київ дружини всуміш із човнами купців (Оп., Іду.., 1958, 366);

Тяжка й незабутня була це хвилина, коли до них наспіла вістка, що їх син вже одружився (Коб., II, 1956, 266);

Секретар партколективу будівництва наспів на цей час до гурту й почув останню фразу (Ле, Міжгір’я, 1953, 386).

4. перех. Те саме, що доганя́ти.

Один Барило брово йшов, і втома його не брала; неначе кішка, здиравсь він на дерева і оглядав, чи не наспіва погоня (Стор., І, 1957, 389).

НАСПІВА́ТИ² див. наспі́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наспівати — наспіва́ти 1 дієслово недоконаного виду достигати; надходити; встигати діал. наспіва́ти 2 дієслово доконаного виду проспівати Орфографічний словник української мови
  2. наспівати — (- овоч) достигати, дозрівати, доспівати, приспівати; (- час) надходити, наближатися, наставати; (саме враз) прибувати, приходити, потрапляти; (втікача) спобігати, |наз|доганяти, наступати на п'яти кому, дк. НАСПІТИ, нагодитися. Словник синонімів Караванського
  3. наспівати — I -аю, -аєш, недок., наспіти, -ію, -ієш і діал. наспінути, -ну, -неш, док. 1》 неперех.Ставати спілим, достиглим (про плоди, злаки і т. ін.). 2》 неперех. Надходити, наближатися, розпочинатися, наступати (про час, пору і т. ін.). 3》 неперех., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наспівати — НАСПІВА́ТИ¹ див. наспі́вувати. НАСПІВА́ТИ², а́є, недок., НАСПІ́ТИ, і́є і діал. НАСПІ́НУТИ, не, док. Ставати стиглим (про плоди, злаки і т. ін.); достигати, дозрівати. – Незабаром наспіють і ягідки про тебе – наїшся вволю (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. наспівати — ДОГНА́ТИ кого, що (рухаючись, наблизитися до того, хто (що) пересувається попереду), НАЗДОГНА́ТИ, ЗДОГНА́ТИ, НАГНА́ТИ, НАСПІ́ТИ, ДОСПІ́ТИ рідше, УГНА́ТИСЯ (ВГНА́ТИСЯ) за ким-чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ (ВГАНЯ́ТИСЯ) за ким-чим, розм., ДОГОНИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. наспівати — Наспіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. наспіти, -пію, -єш и наспінути, -ну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, подоспѣвать, подоспѣть. Аж ось наспіли святки. Ком. І. 16. Раненько вийду, на обід наспіну. Мир. Пов. II. 79. 2) Настигать, настичь, догонять, догнать. Словник української мови Грінченка