Великий тлумачний словник сучасної мови

наспіваний

наспі́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наспівати II.

|| наспівано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. наспіваний — наспі́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. наспіваний — НАСПІ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наспіва́ти¹. Днів майбутніх рясноколосся, Наспіване нам ще вустами матусь, Щоб людям легше туди ішлося, – Серцем своїм простелюсь! (В. Бичко); Не богом вона [справедливість] дана, не в колисці наспівана (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. наспіваний — НАСПІ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наспіва́ти². Днів майбутніх рясноколосся. Наспіване нам ще вустами матусь, Щоб людям легше туди ішлося, — Серцем своїм простелюсь! (Бичко, Простота, 1963, 28); // наспівано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах