наспівування

НАСПІ́ВУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. наспі́вувати.

Впродовж всієї дії аж до кінця чутно з їдальні бринькіт бандури, наспівування діда (Л. Старицька-Черняхівська);

– Як же відбулася демонстрація? – обережно поцікавився він, уриваючи бадьоре наспівування (Ю. Смолич);

Щось мугикав стиха старий кучер. Панові не сподобалось його тоскне наспівування, і він почав жартувати: – Чого ти, Микито, все однієї бубониш? (І. Пільгук);

Ще не відкриваючи дверей, почув [Гаврило] тихе пошарпування Юлиних ніг, наспівування півголосом (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. наспівування — наспі́вування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. наспівування — -я, с. Дія за знач. наспівувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наспівування — НАСПІ́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наспі́вувати. — Як же відбулася демонстрація? — обережно поцікавився він, уриваючи бадьоре наспівування (Смолич, Мир.., 1958, 93); Ще не відкриваючи дверей, почув [Гаврило] тихе пошарпування Юлиних ніг, наспівування півголосом (Тют., Вир, 1964, 402).  Словник української мови в 11 томах