наспівність

НАСПІ́ВНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. наспівни́й.

Покоління за поколянням народ колективно гармоніював пісню. Він надав їй типово української наспівності, легкої плавності та м'якої слов'янської вокальності (з наук. літ.);

Поезія В. Сосюри відразу впізнається за її особливою стабільною наспівністю (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. наспівність — наспі́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. наспівність — -ності, ж. Властивість за знач. наспівний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наспівність — НАСПІ́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. наспівни́й. У наспівності її мови, у інтонаційних нюансах розкриваються думки, почуття, втрачені мрії (Мист., 6, 1958, 35); В музичній мові композитора [К. Г. Стеценка] переважає пісенність, наспівність (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 57).  Словник української мови в 11 томах