наспівно

НАСПІ́ВНО.

Присл. до наспівни́й.

– Михайлику, Михайлику, го-ов! – наспівно обізвався біля верб Любин голос (М. Стельмах);

– А де ж він подівся, твій Іван? – А ви й не знаєте, пане дяче? – сказала наспівно Явдоха (Валерій Шевчук);

Мандрівці увійшли в храм і побачили на казальниці чоловіка у чорній сутані .. Чималий гурт людей в єдиному пориві наспівно відгукувався на його слова (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. наспівно — наспі́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. наспівно — Присл. до наспівний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наспівно — СПІВУ́ЧО (СПІВУ́ЧЕ) (протяжно-мелодійно), НАСПІ́ВНО, КАНТА́БІЛЕ муз.  Словник синонімів української мови
4. наспівно — НАСПІ́ВНО. Присл. до наспі́вний. — Михайлику, Михайлику, го-ов! — наспівно обізвався біля верб Любин голос (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 158).  Словник української мови в 11 томах