Словник української мови в 11 томах

наспівно

НАСПІ́ВНО. Присл. до наспі́вний.

— Михайлику, Михайлику, го-ов! — наспівно обізвався біля верб Любин голос (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 158).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. наспівно — наспі́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. наспівно — Присл. до наспівний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наспівно — НАСПІ́ВНО. Присл. до наспівни́й. – Михайлику, Михайлику, го-ов! – наспівно обізвався біля верб Любин голос (М. Стельмах); – А де ж він подівся, твій Іван? – А ви й не знаєте, пане дяче?...  Словник української мови у 20 томах
  4. наспівно — СПІВУ́ЧО (СПІВУ́ЧЕ) (протяжно-мелодійно), НАСПІ́ВНО, КАНТА́БІЛЕ муз.  Словник синонімів української мови