наспівно
НАСПІ́ВНО.
Присл. до наспівни́й.
– Михайлику, Михайлику, го-ов! – наспівно обізвався біля верб Любин голос (М. Стельмах);
– А де ж він подівся, твій Іван? – А ви й не знаєте, пане дяче? – сказала наспівно Явдоха (Валерій Шевчук);
Мандрівці увійшли в храм і побачили на казальниці чоловіка у чорній сутані .. Чималий гурт людей в єдиному пориві наспівно відгукувався на його слова (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наспівно — наспі́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- наспівно — Присл. до наспівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наспівно — СПІВУ́ЧО (СПІВУ́ЧЕ) (протяжно-мелодійно), НАСПІ́ВНО, КАНТА́БІЛЕ муз. Словник синонімів української мови
- наспівно — НАСПІ́ВНО. Присл. до наспі́вний. — Михайлику, Михайлику, го-ов! — наспівно обізвався біля верб Любин голос (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 158). Словник української мови в 11 томах