1. Словник української мови у 20 томах

наспівність

НАСПІ́ВНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. наспівни́й.

Покоління за поколянням народ колективно гармоніював пісню. Він надав їй типово української наспівності, легкої плавності та м'якої слов'янської вокальності (з наук. літ.);

Поезія В. Сосюри відразу впізнається за її особливою стабільною наспівністю (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наспівність — наспі́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. наспівність — -ності, ж. Властивість за знач. наспівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наспівність — НАСПІ́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. наспівни́й. У наспівності її мови, у інтонаційних нюансах розкриваються думки, почуття, втрачені мрії (Мист., 6, 1958, 35); В музичній мові композитора [К. Г. Стеценка] переважає пісенність, наспівність (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 57). Словник української мови в 11 томах