наспівність

НАСПІ́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. наспівни́й.

У наспівності її мови, у інтонаційних нюансах розкриваються думки, почуття, втрачені мрії (Мист., 6, 1958, 35);

В музичній мові композитора [К. Г. Стеценка] переважає пісенність, наспівність (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наспівність — наспі́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. наспівність — -ності, ж. Властивість за знач. наспівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наспівність — НАСПІ́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. наспівни́й. Покоління за поколянням народ колективно гармоніював пісню. Він надав їй типово української наспівності, легкої плавності та м'якої слов'янської вокальності (з наук. літ.); Поезія... Словник української мови у 20 томах