наставати
НАСТАВА́ТИ, стає́, недок., НАСТА́ТИ, ста́не, док.
1. Надходити, наближатися, розпочинатися (про день, пору і т. ін.).
Мина сьомий місяць, осьмий, Уже й дев'ятий настає (Т. Шевченко);
Пролітав у солодкому забутті вечір. Минала в напівкошмарах ніч. Наставав ранок (М. Андрусяк);
За часів татарської неволі Тмутороканське князівство остаточно втрачає зв'язок з руськими землями. Настає тривалий період занепаду торгівлі, ремісництва (Д. Білий);
Навіть коли наставала пора великих дощів, аргентінською рівниною завжди можна було проїхати (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);
Так минулася осінь, настала зима (Панас Мирний);
Настав день, коли вперше відчинились двері нової школи (С. Журахович);
// Ставати стійким, незмінним (про погоду і т. ін.); наступати.
Граф подарував .. набір ароматичних паличок, від запахів яких наставало легке запаморочення і світ видавався ще кращим, аніж він є насправді (С. Андрухович);
Про місяць, який збільшується, у народі говорять, що він настає (з наук. літ.).
2. перен. Замінюючи один стан іншим, поширюватися.
Тонесенька смужка світла зникає, настає повна тьма (Леся Українка);
Після денної спеки настала вечірня прохолода (Панас Мирний);
Наставали паузи, які рвав мій нервовий сміх (Б. Антоненко-Давидович);
Хмельницький підносить булаву вгору. Настає тиша (О. Корнійчук);
При першiй нагодi сльози на очах, помах вiй, i вже бiжать по щоках рятiвнi струмочки, пiсля яких настає полегшення, а нерiдко i розв'язання проблеми (Г. Вдовиченко).
3. діал. З'являтися, ставати (про людей).
– Який тепер поганий нарід настає на світі (Л. Мартович);
Козаки кричали, що до сього часу між козаками не було бояр та дворян, а тепер, як настали бояри та дворяни, козаки теряють свої давні вольности (І. Нечуй-Левицький);
Арендар [орендар] старий Умер, настав якийсь новий, Та хитрий з біса (І. Франко);
За старих панів ліс ще держався, а як настали молоді – все вирубали, все пішло димом (А. Кащенко).
4. на чому – що, діал. Наполягати.
Інші наставали на те, щоб Ворони перемогли себе і не спали вночі (І. Франко);
Я .. не мав охоти остатись, одначе він наставав на своїм (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)