настарчитися
НАСТА́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., діал.
Настачитися.
А що вже тих комонних їздців! І не настарчиться на всіх перемінних коней старий той заїзд!.. (Н. Королева);
– Жінко добра, – кажу, – побійся бога, коли чоловіка не боїшся, де ж я на тебе взуття настарчуся? (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)