настарчитися
НАСТА́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., діал. Настачитися.
— Жінко добра, — кажу, — побійся бога, коли чоловіка не боїшся, де ж я на тебе взуття настарчуся? (Стельмах, II, 1962, 21).
Словник української мови (СУМ-11)НАСТА́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., діал. Настачитися.
— Жінко добра, — кажу, — побійся бога, коли чоловіка не боїшся, де ж я на тебе взуття настарчуся? (Стельмах, II, 1962, 21).
Словник української мови (СУМ-11)