Словник української мови у 20 томах

настелювач

НАСТЕ́ЛЮВАЧ, а, ч.

Фахівець із настеляння.

Настелювач лінолеуму.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. настелювач — насте́лювач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. настелювач — -а, ч. Той, хто настеляє що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови