Великий тлумачний словник сучасної мови

настелювач

насте́лювач

-а, ч.

Той, хто настеляє що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. настелювач — насте́лювач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. настелювач — НАСТЕ́ЛЮВАЧ, а, ч. Фахівець із настеляння. Настелювач лінолеуму.  Словник української мови у 20 томах