настернятися

НАСТЕРНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм.

Набридати кому-небудь, прискіпуватися до когось своїми проханнями, вимогами.

Розваживши, визнав за образливе для власної гідності настернятись [до журналу] із своїми оповіданнями (В. Підмогильний);

Колективізацію, голодомор вони [батьки] пам'ятають обоє. Хоч і не настерняючись (мабуть, і самим не хотілося згадувати ті лихі події), час від часу розповідали мені про них (О. Шугай).