настилування

НАСТИ́ЛУВАННЯ, я, с.

Лічильна гладь, при якій нитку заполочі беруть товщу від нитки полотна, завдяки чому при вишиванні білим по білому створюють гарне мереживо.

В українській народній вишивці нараховується біля ста технік. Найхарактерніші з них: хрест, настилування, низь, вирізування (з навч. літ.);

Різноманітні вишивки Вінничини оздоблюють низзю, настилуванням, вирізуванням (із журн.).

Значення в інших словниках

1. настилування — Настилування, -ня с. Вышиванье и вышивка гладью. Чуб. VII. 415.  Словник української мови Грінченка