настилування
НАСТИ́ЛУВАННЯ, я, с.
Лічильна гладь, при якій нитку заполочі беруть товщу від нитки полотна, завдяки чому при вишиванні білим по білому створюють гарне мереживо.
В українській народній вишивці нараховується біля ста технік. Найхарактерніші з них: хрест, настилування, низь, вирізування (з навч. літ.);
Різноманітні вишивки Вінничини оздоблюють низзю, настилуванням, вирізуванням (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настилування — Настилування, -ня с. Вышиванье и вышивка гладью. Чуб. VII. 415. Словник української мови Грінченка