настилка

НА́СТИЛКА, и, ж.

Те саме, що на́стил¹.

На греблі, на мосту для трамвайної колії і пішоходів слали бетонну настилку (Г. Коцюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настилка — на́стилка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови