настильник

НАСТИ́ЛЬНИК, а, ч.

Фахівець із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. настильник — насти́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. настильник — -а, ч. Спеціаліст із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настильник — НАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Спеціаліст із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах