настильник

насти́льник

-а, ч.

Спеціаліст із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. настильник — насти́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. настильник — НАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. настильник — НАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Спеціаліст із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах