настильник
насти́льник
-а, ч.
Спеціаліст із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настильник — насти́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- настильник — НАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- настильник — НАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Спеціаліст із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь. Словник української мови в 11 томах