1. Словник української мови в 11 томах

настильник

НАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Спеціаліст із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настильник — насти́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. настильник — -а, ч. Спеціаліст із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настильник — НАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь. Словник української мови у 20 томах