настильник

насти́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настильник — -а, ч. Спеціаліст із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. настильник — НАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. настильник — НАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Спеціаліст із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь. Словник української мови в 11 томах