настильник
насти́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настильник — -а, ч. Спеціаліст із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настильник — НАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- настильник — НАСТИ́ЛЬНИК, а, ч. Спеціаліст із настилання; той, хто займається настиланням чого-небудь. Словник української мови в 11 томах