настроюватися
НАСТРО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСТРО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док.
1. Ставати налагодженим, настроєним (про музичний інструмент, голос, механізм і т. ін.).
Обурений, встиджений за весь солов'їний рід, вступав старий, досвідчений співак: “йох-йох-йох” – фюіть-фьюіть, сюрр, тінь-тінь-тінь“ По ньому настроювались на спів інші (Ю. Мушкетик).
2. розм. Підготовлятися, готуватися до здійснення чого-небудь.
Дівчата перешепнулися. Музиканти настроювались до нового танцю (Р. Іваничук);
// Збиратися куди-небудь.
– А ти це куди настроївся? – спитав [Степан] Дорощука (М. Ю. Тарновський).
3. як, на що. Створювати в собі певний настрій, стан.
[Лікар:] Тут уже ніколи настроюватись на романтичний лад (Леся Українка);
Заводські гудки відмінили. А я вас питаю: навіщо? гудок, то була пісня заводська, в кожного заводу своя.., і люди із селищ, вирушаючи на роботу, настроювались на музику заводів (О. Гончар);
[Тамалій:] Олександро Михайлівно, ви просто з кожним днем кращаєте! [Саша:] Ах, боже, мій! Що се ви таке вигадуєте! Ви вже занадто роетично настроїлися сьогодні! (Олена Пчілка);
Всі настроїлись на веселий лад (В. Самійленко);
// Виклика́ти в себе бажання робити що-небудь.
Я вже так настроїлась, що в кінці сього тижня ждатиму з цікавістю прибування севастопольських пароходів (Леся Українка).
4. тільки недок. Пас. до настро́ювати.
Верстати-автомати і напівавтомати настроюються один раз на обробку партії деталей, і їхній різець лише один раз проходить по виробу (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)