настроювач

НАСТРО́ЮВАЧ, а, ч.

Те саме, що настро́ювальник.

Тільки за роки восьмої п'ятирічки число наладчиків, настроювачів автоматів і верстатів в промисловості країни зросло на 25 процентів (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. настроювач — настро́ювач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. настроювач — -а, ч. Фахівець із настроювання музичних інструментів, верстатів, механізмів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. настроювач — НАСТРО́ЮВАЧ, а, ч. Фахівець з настроювання музичних інструментів, верстатів, механізмів і т. ін. Тільки за роки восьмої п’ятирічки число наладчиків, настроювачів автоматів і верстатів в промисловості країни зросло на 25 процентів (Ком. Укр., 1, 1971, 50).  Словник української мови в 11 томах