настрілювати
НАСТРІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСТРІЛЯ́ТИ і розм., рідко НАСТРЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., чого, кого.
Стріляючи, убивати яку-небудь кількість (звірів, птахів і т. ін.).
Пан Цибульський любив пополювать, було і слідство вчинить, і качок настріля (О. Стороженко);
– Полював я тут недавно, приїхали ми з групою мисливців. На болотах, за Каранню, я настріляв купу качок (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)