наступаючий
НАСТУПА́ЮЧИЙ, а, е.
Який наступає (у 2, 3, 5 знач.).
Незабаром партизанського війська зібралося стільки, що вирішено було, не чекаючи прибуття наступаючих з півночі регулярних червоних частин, об'єднаними повстанськими силами вдарити на Перекоп (О. Гончар);
Оборонявся наляканий Іван од наступаючої на нього Соломії (М. Коцюбинський);
Тепла, волога весняна ніч кволо бореться з наступаючим ранком (В. Бабляк);
// у знач. ім. наступа́ючі, чих, мн. Ті, що наступають (у 2 знач.) на кого-, що-небудь.
Першу лінію ворожої оборони наступаючі буквально підм'яли під себе (Д. Ткач);
Воєводи метушилися ззаду наступаючих і підганяли їх (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)