1. Словник української мови у 20 томах

наступаючий

НАСТУПА́ЮЧИЙ, а, е.

Який наступає (у 2, 3, 5 знач.).

Незабаром партизанського війська зібралося стільки, що вирішено було, не чекаючи прибуття наступаючих з півночі регулярних червоних частин, об'єднаними повстанськими силами вдарити на Перекоп (О. Гончар);

Оборонявся наляканий Іван од наступаючої на нього Соломії (М. Коцюбинський);

Тепла, волога весняна ніч кволо бореться з наступаючим ранком (В. Бабляк);

// у знач. ім. наступа́ючі, чих, мн. Ті, що наступають (у 2 знач.) на кого-, що-небудь.

Першу лінію ворожої оборони наступаючі буквально підм'яли під себе (Д. Ткач);

Воєводи метушилися ззаду наступаючих і підганяли їх (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наступаючий — див. майбутній Словник синонімів Вусика
  2. наступаючий — НАСТУПА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до наступа́ти 2, 3, 5. Незабаром партизанського війська зібралося стільки, що вирішено було, не чекаючи прибуття наступаючих з півночі регулярних червоних частин... Словник української мови в 11 томах